Чому угода NPA 2008 року зберігалаÑÑ Ð² таємниці від жертв?

Відповідь: Угода про непереслідування (Non-Prosecution Agreement, NPA), укладена у 2007–2008 роках між Джеффрі Епштейном і Прокуратурою Південного округу Флориди під керівництвом Алекса Акости, містила положення, які жертви та їхні адвокати охарактеризували як свідоме приховування.

Закон про права жертв злочинів (Crime Victims’ Rights Act, CVRA) зобов’язує федеральних прокурорів консультуватись із жертвами до укладення угод Ñ– повідомляти Ñ—Ñ… про хід провадження. Однак жертві Епштейна Кортні Уайлд та Ñ—Ñ— адвокату Бреду Едвардсу не повідомили про укладення NPA — вони дізналися про неї лише після підписання.

Федеральний суддя Кеннет Маррайя у лютому 2019 року ухвалив, що укладення NPA порушило CVRA, не надавши жертвам передбаченого правами повідомлення. Це рішення мало значущий символічний ефект, хоча практично не змінило правового становища Епштейна на той момент.

Документи, оприлюднені в рамках розслідування Конгресу США та пізніших судових проваджень, показали, що переговори про NPA велись конфіденційно. Прокурори Флориди погоджувались на надзвичайно м’які умови: Епштейн визнав провину лише у державних злочинах, уникнув федеральних звинувачень Ñ– отримав дозвіл виходити з в’язниці на роботу шість днів на тиждень. Критики стверджують, що секретність NPA була навмисно спрямована на захист Епштейна Ñ– потенційно інших осіб від ширшого розслідування.